Програму вивчення навчальної дисципліни «Бактеріальні хвороби сільськогосподарських культур» складено відповідно до освітньо–професійної програми підготовки аспірантів галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство» спеціальності 202 «Захист і карантин рослин».
Навчальну дисципліну вивчають у другому семестрі. Вона передбачає такі види аудиторних занять: лекції і практичні заняття. Форма підсумкового контролю – залік.
Фітобактеріологія – галузь сільськогосподарської мікробіології, одним з напрямів якої є всебічне вивчення бактеріальних хвороб рослин та їх збудників.
Фітопатогенні бактерії постійно супроводжують культурні і дикі види рослин та призводять до значних втрат у сільськогосподарському виробництві.
У розвитку інфекційних хвороб рослин розрізняють фази: зараження (контакт збудника з рослиною), інкубація (період від зараження до появи перших ознак хвороби) і прояв хвороби з певними ознаками на різних органах рослин. Хвороботворні організми можуть проникати в рослину активно чи пасивно через природні отвори (продихи, гідатоди тощо), квіти, проростки, корені, колоски і т. д..
Кожен вид патогена для проникнення в рослину і розвитку в ній потребує певних умов середовища. Зараження рослин часто залежить від інфекційного навантаження (кількості індивідів патогена на окремих органах рослини). На тривалість інкубаційного періоду інфекційних хвороб рослин впливають активність хвороботворних організмів, сортові особливості рослини та зовнішні умови, насамперед температура. Ураження рослин буває місцевим (локальне) і загальним (дифузне).
МЕТА І ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Мета вивчення дисципліни «Бактеріальні хвороби сільськогосподарських культур» – формування у аспірантів професійних знань щодо будови бактерій, патологічного процесу рослин, ролі факторів різної природи у їх появі та розвитку, у з'ясуванні чинників, які стримують поширення збудників і спричинюваних ними хвороб.
Об`єктом дисципліни є система патогенних мікроорганізмів, поширених в агроценозах.
Завдання навчальної дисципліни – вивчити особливості будови бактерій; вивчити типи хвороб сільськогосподарських культур, спричинені бактеріями; оволодіти основними методиками діагностики бактеріальних хвороб; вивчити основні методи профілактики та захисту рослин від збудників хвороб бактеріальної етіології.
У результаті вивчення дисципліни аспірант повинен:
знати: мету й об`єкти; будову фітопатогенних бактерій та їх фізіологічні і біохімічні властивості; особливості поведінки стосовно субстрату;
вміти: визначати фітопатогенні бактерії, установлювати здатність проявляти патогенність, з`ясовувати умови їх існування, використовувати ефективні методи управління розвитком патогенів і відносити їх до певної групи паразитизму.
Перелік компетентностей
Загальні компетентності:
1. Здатність розв’язувати комплексні проблеми у галузі захисту і карантину рослин на основі системного наукового та загального культурного світогляду із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності.
2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
Спеціальні (фахові компетентності)
1. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми дослідницького характеру у сфері захисту і карантину рослин, оцінювати та забезпечувати якість виконуваних досліджень з дотриманням вимог професійної етики.
2. Здатність визначати комплекс необхідних польових та лабораторних методів і методик, а також розуміти призначення та застосування обладнання й інструментарію щодо досліджуваних шкідливих організмів агроценозів, садово-паркових насаджень, лісів, квітникарстві.
Програмні результати навчання
1. Мати передові концептуальні та методологічні знання з захисту і карантину рослин і суміжних галузей, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні останніх світових досягнень з відповідного напряму та отримання нових знань і здійснення інновацій.
2. Застосовувати сучасні методології, методи та інструменти емпіричних і теоретичних досліджень у сфері захисту і карантину рослин, сучасні цифрові технології пошуку, оброблення та аналізу інформації, бази даних та інші електронні ресурси, спеціалізоване програмне забезпечення у науковій та освітній діяльності.
3. Глибоко розуміти загальні принципи, методи та методологію наукових досліджень у захисті і карантині рослин, застосувати їх у власних дослідженнях у сфері захисту і карантину рослин та у викладацькій практиці.
Міждисциплінарні зв’язки:
Дисципліна та її розділи, що передують вивченню дисципліни: 1. Загальна фітопатологія; 2. Сільськогосподарська фітопатологія; 3. Імунітет рослин; 4. Екологія патогенів рослин; 5. Мікологічні та фітопатологічні методи експериментальних досліджень; 6. Комплексні системи захисту рослин.