Фітопатогенні бактерії постійно супроводжують культурні і дикі види рослин та призводять до значних втрат у сільськогосподарському виробництві.

У розвитку інфекційних хвороб рослин розрізняють фази: зараження (контакт збудника з рослиною), інкубація (період від зараження до появи перших ознак хвороби) і прояв хвороби з певними ознаками на різних органах рослин. Хвороботворні організми можуть проникати в рослину активно чи пасивно через природні отвори (продихи, гідатоди тощо), квіти, проростки, корені, колоски і т. д..

Кожен вид патогена для проникнення в рослину і розвитку в ній потребує певних умов середовища. Зараження рослин часто залежить від інфекційного навантаження (кількості індивідів патогена на окремих органах рослини). На тривалість інкубаційного періоду інфекційних хвороб рослин впливають активність хвороботворних організмів, сортові особливості рослини та зовнішні умови, насамперед температура. Ураження рослин буває місцевим (локальне) і загальним (дифузне).

Мета вивчення дисципліни «Бактеріальні хвороби сільськогосподарських культур» – формування у бакалаврів професійних знань щодо будови бактерій, патологічного процесу рослин, ролі факторів різної природи у їх появі та розвитку, у з'ясуванні чинників, які стримують поширення збудників і спричинюваних ними хвороб.

Об`єктом дисципліни є система патогенних мікроорганізмів, поширених в агроценозах.

Завдання навчальної дисципліни – вивчити особливості будови бактерій; вивчити типи хвороб сільськогосподарських культур, спричинені бактеріями; оволодіти основними методиками діагностики бактеріальних хвороб; вивчити основні методи профілактики та захисту рослин від збудників хвороб бактеріальної етіології.

У результаті вивчення  дисципліни студентповинен:

знати: мету й об`єкти; будову фітопатогенних бактерій  та їх фізіологічні і біохімічні властивості; особливості поведінки стосовно субстрату;

вміти: визначати фітопатогенні бактерії,  установлювати здатність проявляти патогенність, з`ясовувати умови їх існування, використовувати ефективні методи управління розвитком патогенів і відносити їх до певної групи паразитизму.