Програму навчальної дисципліни «Географія карантинних організмів» складено відповідно до освітньої програми підготовки магістрів галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство» спеціальності 202 «Захист і карантин рослин».

Навчальна дисципліна «Географія карантинних організмів» є вибірковою і викладається у третьому навчальному семестрі ОР «магістр». Програмою дисципліни передбачено проведення лекцій та практичних занять.

Освітній рівень – магістр

Галузь знань – 20 «Аграрні науки та продовольство»

Спеціальність – 202 «Захист і карантин рослин»

Лекції – 14 год.

Практичні заняття – 16 год.

Самостійна робота – 60 год.

Всього – 3 кредита ECTS / 90 год.

Форма контролю ‒ диференційований залік.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Географія карантинних організмів» є карантинні організми та їхні ареали.

Міждисциплінарні зв’язки. Дисципліна «Географія карантинних організмів» має тісні зв’язки з такими науковими напрямками як захист рослин, карантин рослин, ентомологія, мікробіологія, вірусологія, мікологія, нематологія, біологія, зоогеографія.

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Метою є формування у студентів знань стосовно просторового розміщення карантинних шкідливих організмів на Земній кулі та в окремих її регіонах, основних причин і закономірностей такого розміщення.

Завдання:

ознайомитися із принципом порівняльно-географічного аналізу ареалів, фаун, флор, рослинності, тваринного світу Землі; ознайомитися із особливостями розподілу та просторової організації карантинних шкідливих організмів у різних регіонах Земної кулі; з’ясувати роль окремих природних і антропогенних чинників у сучасному та можливому у майбутньому розміщенні карантинних шкідливих організмів.

 

Компетентності, якими повинен володіти здобувач даного курсу:

Інтегральна компетентність

Здатність особи розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері захисту і карантину рослин під час здійснення професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.

 

Загальні компетентності

3К01. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК06. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

 

Спеціальні (фахові) компетентності

СК4. Здатність розробляти прогнозні моделі та технологічні схеми забезпечення дотримання фітосанітарних вимог дистанційного і стаціонарного фітосанітарного моніторингу.

СК5. Здатність встановлювати та оцінювати сезонну і багаторічну динаміку чисельності регульованих шкідливих організмів та високоефективно застосовувати методи їх ліквідації.

 

Програмні результати навчання

РН02. Відшуковувати потрібну інформацію у науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах, аналізувати і оцінювати наявну інформацію.

РН04. Будувати та досліджувати концептуальні, математичні та комп’ютерні моделі об’єктів і процесів у сфері карантину та захисту рослин, здійснювати оптимізаційні розрахунки.

РН07. Розробляти сезонні, короткострокові, довгострокові прогнози на підставі даних, особливостей біологічного розвитку, розмноження і поширення шкідливих організмів.

РН09. Розробляти, обґрунтовувати та застосовувати фітосанітарні заходи захисту до рослинних багатств країни і навколишнього середовища загалом від занесення та поширення небезпечних карантинних шкідливих організмів.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:

основні терміни зоогеографії (фауна, флора, ареал, фауністичний комплекс); роль абіотичних, біотичних і антропогенних чинників у поширенні карантинних шкідливих організмів у різних регіонах Земної кулі; господарське значення зміни ареалів карантинних шкідливих організмів.

 

Внаслідок вивчення курсу студенти повинні вміти:

оцінювати ймовірність поширення небезпечних видів карантинних шкідливих організмів і загрозу для рослин і рослинної продукції.