В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності, успіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Виробництво продукції, розвиток науки і техніки неможливі без оволодіння таких наук, як стандартизація, кваліметрія та сертифікація якості продукції, використання їх методів і засобів. Вказані науки тісно пов'язані між собою і виникли дуже давно, але наукове обґрунтування отримали порівняно недавно. Особливо це стосується наймолодших з них – кваліметрії та сертифікації. У XX ст. основні терміни, визначення, принципи, методи, засоби тощо стали об'єктами стандартизації, що надало їм статус "технічних законів". До них належать нормативні документи, державні стандарти України (ДСТУ), міжнародні, міждержавні та національні стандарти інших країн, що прийняті компетентними та повноважними органами та установами як чинні в Україні. Кваліметрію як науку почали вивчати тільки у другій половині XX ст., а сертифікацію – зовсім недавно.
Сільське господарство посідає особливе місце серед інших галузей матеріального виробництва. Воно покликане забезпечити потреби населення країни продуктами харчування. Від якості вирощеного зерна, плодів, овочів залежить їх харчова цінність. Навіть незначне поліпшення якості сільськогосподарської продукції – це додаткова кількість білка, крохмалю, цукру, жиру, вітамінів, мінеральних речовин. Чим більша харчова цінність сільськогосподарських продуктів, тим більшою мірою вони забезпечують потреби організму людини в поживних речовинах, а тварини – в якісному кормі. В активній формі цьому сприяє стандартизація. Стандартизація та управління якістю продукції рослинництва – дійовий засіб науково-технічного прогресу, збільшення ефективності сільськогосподарського виробництва і продуктивності праці, поліпшення якості, повного і раціонального використання виробленої продукції, скорочення її втрат під час виробництва, зберігання і переробки.
Стандартизація є унікальною сферою суспільної діяльності. Вона синтезує в собі наукові, технічні, господарські, економічні, юридичні, естетичні і політичні аспекти. Це динамічний вид діяльності. Методи і способи, які спрямовані на досягнення і забезпечення показників якості, що регламентовані в стандартах чи технічних умовах, в сукупності складають систему управління якістю. Стабільне забезпечення населення країни продуктами харчування, а промисловості – якісною сировиною вирішується шляхом упровадження досягнень науки і прогресивних форм організації виробництва, праці й управління, спрямованих не лише на збільшення обсягів виробництва, а й на поліпшення якості продукції. Ця проблема є однією з найважливіших і складних, оскільки має не лише галузевий, а й міжгалузевий характер.
Для вирішення її потрібний постійний науково-виробничий пошук, успіх якого знаходиться в прямій залежності від знань працівників науки, сільськогосподарського виробництва і переробних підприємств, теоретичних і практичних питань стандартизації і якості продукції. Якістю сільськогосподарської продукції потрібно управляти. Для цього потрібно регламентувати в стандартах не лише якість уже виробленої продукції рослинництва і тваринництва, а й технологію виробництва, організацію праці. Це дає змогу перейти від окремих розрізнених й уже малоефективних заходів до системного підходу вирішення проблеми якості в сільському господарстві. Стандартизація може стати могутнім важелем піднесення сільського господарства лише за умови детального вивчення і повного перетворення в життя норм і вимог стандартів в усіх галузях агропромислового комплексу.
Завдання навчальної дисципліни «Методологія управління якістю продукції» – підготувати майбутніх спеціалістів, по-перше, до розуміння розмаїття довкілля і суті безлічі його (об'єктів); виявлення «властивих характеристик» і визначення рівня їх якості; по-друге, до управління якістю продукції і процесами, розглядаючи цей вид діяльності як частину менеджменту організації; по-третє, до побудови системи менеджменту як системи з високоформалізованою і складною організацією управління, здатною бути основним надійним механізмом, що гарантує якість продукції і, в цілому, конкурентоспроможність підприємства.
Майбутні спеціалісти сільського господарства повинні набути знань у галузі наукових і методичних основ стандартизації, вивчити основні чинні стандарти на продукцію рослинництва, методи оцінки та контролю її якості, оволодіти елементами і принципами управління якістю праці і продукції в агропромисловому комплексі.
Мета навчальної дисципліни «Методологія управління якістю продукції» полягає у підвищенні якості підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в галузі знань спеціальності «агрономія», у тому числі дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає отримання нових теоретичних і практичних знань сучасної методології управління якістю продукції. Навчальна дисципліна «Методологія управління якістю продукції» базується на знанні фундаментальних і загальних агрономічних дисциплін: ботаніки, фізіології рослин, землеробства, ґрунтознавства і агрохімії, екології, ентомології і фітопатології, меліорації, механізації, а також економіки, маркетингу й організації сільськогосподарського виробництва.
Унаслідок вивчення навчальної дисципліни «Методологія управління якістю продукції» здобувач ступеня доктора філософії повинен
знати:
˗ методологію управління якістю продукції;
˗ методичні засади стандартизації;
˗ значення стандартизації і сертифікації в управлінні якістю овочевої продукції.
˗ основні сфери застосування міжнародних стандартів;
˗ сутність і зміст метрології;
вміти:
˗ розуміти й інтерпретувати нормативно-технічні документи, які забезпечують якість продукції, оцінювати їх важливість;
˗ аналізувати результати наукових досліджень, самостійно робити висновки та рекомендації з питань формування якості овочевої продукції;
˗ упроваджувати результати наукових досліджень у виробництві овочевої продукції;
˗ самостійно визначати товарні біохімічні показники, використовуючи стандартизовані методики, ураховуючи технічні вимоги стандартів та порівнюючи фактичну якість продукції з нормами технічних вимог до сировини;
– використовувати інформаційні і комунікаційні технології для проведення досліджень.
Актуальність вивчення дисципліни визначається такими положеннями.
Для початку XXI ст. характерна активізація українських агропідприємств і фірм діяльності з управління якістю. Якість продукції та послуг висунуто як ключову конкурентну перевагу організації, підвищення якої є основною метою менеджменту організації. Тому знання з управління якістю слід розглядати як джерело підвищення якості управління організацією і, як наслідок, результативності та економічної ефективності її діяльності.
До того ж Україна, приймаючи міжнародні стандарти сімейства ISO 9000 як основний документ, яким має слідувати адміністративне керівництво, і членство у Світовій організації торгівлі (СОТ), зобов'язує всі галузі економіки, у тому числі й сільське господарство, орієнтуватися на поліпшення якості продукції, послуг і процесів відповідно до вимог цих стандартів. Вивчення організації управління якістю на основі запропонованої методичної бази стандартами ISO 9000 є невід'ємною частиною знань з менеджменту організації.
Навчальним планом для вивчення дисципліни «Методологія управління якістю продукції» відведено три кредити ECTS (90 годин), з них (60 годин) – самостійна робота.
Контроль знань здійснюється шляхом виконання самостійних і практичних занять, модульно-рейтингового оцінювання знань за змістовими модулями та складання заліку.
- Trainer/in: Людмила Пузік