Програма навчальної дисципліни «Технологія прогнозування масового розмноження шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг» відповідає програмі підготовки фахівців третього (доктор філософії) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин». Навчальна дисципліна «Технологія прогнозування масового розмноження шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг» є основною і викладається у третьому навчальному семестрі. Програмою дисципліни передбачено проведення лекцій та практичних занять.
Науково-освітній рівень – третій (доктор філософії)
Спеціальність – 202 «Захист і карантин рослин»
Лекції – 22 год.
Практичні заняття – 22 год.
Самостійна робота – 46 год.
Всього – 3 кредити ECTS/90 год.
Форма контролю ‒ диференційований залік
Предметом вивчення навчальної дисципліни «Технологія прогнозування масового розмноження шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг» є біоекологічні особливості найбільш поширених фітофагів лісових насаджень і полезахисних смуг; особливості поширення, розвитку та шкідливості комах залежно від лісорослинних умов і структури насаджень; підходи до прогнозування динаміки популяцій шкідників і наслідків їхньої діяльності для насаджень.
Міждисциплінарні зв’язки. «Технологія прогнозування масового розмноження шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг» - є базовою дисципліною для системної підготовки фахівців у галузі аграрних наук та продовольства. Під час її вивчення опираються на знання, одержані під час вивчення дисциплін «Біологічні інвазії в агроекосистемах» та «Інформаційні технології».
Мета навчальної дисципліни «Технологія прогнозування масового розмноження шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг» – оволодіння сучасними науковими знаннями стосовно поширення й розвитку шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг, прогнозування просторово-часової динаміки шкідників і наслідків для насаджень, визначення доцільності здійснення заходів захисту лісу.
Завдання:
– вивчення особливостей поширення й розвитку шкідників у лісових насадженнях і лісових смугах;
– ознайомлення з критеріями оцінювання шкідливості комах у лісових насадженнях;
– ознайомлення з особливостями просторово-часової динаміки шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг;
– вивчення підходів до оперативного, тактичного та стратегічного прогнозування шкідників лісових насаджень і полезахисних смуг;
– ознайомлення з методами обґрунтування доцільності здійснення захисних заходів у лісових насадженнях і полезахисних смугах.
Компетентності, які отримують здобувачі:
Інтегральна компетентність
ІК1. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми з агрономії, що передбачає застосування теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальні компетентності
ЗК1. Здатність розв’язувати комплексні проблеми у галузі захисту і карантину рослин на основі системного наукового та загального культурного світогляду із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності.
ЗК2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК7. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
Спеціальні (фахові) компетентності
СК1. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми дослідницького характеру у сфері захисту і карантину рослин, оцінювати та забезпечувати якість виконуваних досліджень з дотриманням вимог професійної етики.
СК2. Здатність виконувати оригінальні дослідження, досягати наукових результатів, які створюють нові знання з захисту і карантину рослин і дотичних напрямів, формувати структуру наукової роботи, здійснювати її рубрикацію та змістовне наповнення, висвітлювати результати наукових досліджень у фахових вітчизняних і зарубіжних наукових виданнях з дотриманням правил академічної доброчесності.
СК5. Здатність визначати комплекс необхідних польових та лабораторних методів і методик, а також розуміти призначення та застосування обладнання й інструментарію щодо досліджуваних шкідливих організмів агроценозів, садово-паркових насаджень, лісів, квітникарстві.
Програмні результати навчання
РН1. Мати передові концептуальні та методологічні знання з захисту і карантину рослин і суміжних галузей, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні останніх світових досягнень з відповідного напряму та отримання нових знань і здійснення інновацій.
РН2. Вільно презентувати та обговорювати з фахівцями і нефахівцями результати досліджень, наукові та прикладні проблеми сфери захисту і карантину рослин державною та іноземною мовами, кваліфіковано оприлюднювати результати досліджень у наукових публікаціях у провідних фахових вітчизняних та міжнародних наукових виданнях.
РН3. Формулювати і перевіряти наукові гіпотези; використовувати для обґрунтування висновків наявні літературні дані та докази, а також результати експериментальних досліджень, спостережень, теоретичного аналізу та комп’ютерного моделювання систем і процесів у сфері захисту і карантину рослин.
РН4. Розробляти та досліджувати концептуальні, математичні і комп’ютерні моделі процесів і систем, ефективно використовувати їх для отримання нових знань та/або створення інноваційних продуктів у захисті і карантині рослин та дотичних до ней суміжних напрямах.
РН5. Планувати і виконувати експериментальні та теоретичні дослідження з захисту і карантину рослин і дотичних до неї суміжних напрямів з використанням сучасних інструментів та дотриманням норм професійної і академічної етики, критично оцінювати та аналізувати результати власних досліджень і результати інших дослідників у контексті усього комплексу сучасних знань щодо досліджуваної проблеми.
РН6. Застосовувати сучасні методології, методи та інструменти емпіричних і теоретичних досліджень у сфері захисту і карантину рослин, сучасні цифрові технології пошуку, оброблення та аналізу інформації, бази даних та інші електронні ресурси, спеціалізоване програмне забезпечення у науковій та освітній діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач має знати:
– біоекологічні особливості найбільш поширених фітофагів лісових насаджень і полезахисних смуг;
– особливості поширення, розвитку та шкідливості комах залежно від лісорослинних умов і структури насаджень;
– підходи до прогнозування динаміки популяцій шкідників і наслідків їхньої діяльності для насаджень.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач має вміти:
– діагностувати причини пошкодження лісу шкідливими організмами;
– аналізувати дані стосовно поширення шкідливих комах у зв’язку з абіотичними та антропогенними чинниками;
– будувати стратегічні, тактичні та оперативні прогнози поширення. розвитку та шкідливості комах у лісових насадженнях і полезахисних смугах;
– обґрунтовувати доцільність здійснення захисних заходів у лісових насадженнях і полезахисних смугах.
- Teacher: Валентина Мєшкова
- Teacher: Володимир Туренко